Жив козачок моторний на років двадцять три,
Любив козак дівчину і з сиром пироги.
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви —
Любив козак дівчину і з сиром пироги.

Чи з сиром, чи без сиру, чи з білої муки,
Чи теплі чи холоднi, аби лиш пироги.
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви —
Чи теплі чи холоднi, аби лиш пироги.

Ішов козак по стежці помежи терени
І здибав вiн дівчину, що несла пироги.
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви –
Надибав вiн дівчину, що несла пироги.

– Дівчино ти, голубко, чи знаєш мої сни,
Що я тебе кохаю, і з сиром пироги?
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви –
Що він її кохає, і з сиром пироги.

Дівчина як зачула козацькі мрії-сни –
Відразу запросила на свіжі пироги.
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви –
Відразу запросила на свіжі пироги.

І любо як діждати щасливої пори –
Дівча його цілує, а він їсть пироги!
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви –
Дівча його цілує, а він їсть пироги!

Та десь там із-за лісу взялися вороги –
Козак із переляку сховався в бур’яни.
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви –
Козак із переляку сховався в бур’яни.

А то були мисливці, ніякі вороги –
Взяли собі дівчину і з сиром пироги.
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви –
Взяли собі дівчину і з сиром пироги.

Козак гірко заплакав:– Ви, тяжкі вороги,
Беріть собі дівчину, віддайте пироги!
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви –
“Беріть собі дівчину, віддайте пироги!”.

Ой хлопці, пам”ятайте ви, друзі дорогі –
Ніколи не міняйте любов на пироги!
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви –
Ніколи не міняйте любов на пироги!