Вчерась жарили с женой сырники. Тоже сыра не ложили. И не клали. Сегодня меня обвиняют, что я не хочу доесть эти сырники.
Жив козачок моторний на років двадцять три, Любив козак дівчину і з сиром пироги. Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви — Любив козак дівчину і з сиром пироги.
Чи з сиром, чи без сиру, чи з білої муки, Чи теплі чи холоднi, аби лиш пироги. Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви — Чи теплі чи холоднi, аби лиш пироги.
Ішов козак по стежці помежи терени І здибав вiн дівчину, що несла пироги. Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви – Надибав вiн дівчину, що несла пироги.
– Дівчино ти, голубко, чи знаєш мої сни, Що я тебе кохаю, і з сиром пироги? Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви – Що він її кохає, і з сиром пироги.
Дівчина як зачула козацькі мрії-сни – Відразу запросила на свіжі пироги. Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви – Відразу запросила на свіжі пироги.
І любо як діждати щасливої пори – Дівча його цілує, а він їсть пироги! Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви – Дівча його цілує, а він їсть пироги!
Та десь там із-за лісу взялися вороги – Козак із переляку сховався в бур’яни. Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви – Козак із переляку сховався в бур’яни.
А то були мисливці, ніякі вороги – Взяли собі дівчину і з сиром пироги. Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви – Взяли собі дівчину і з сиром пироги.
Козак гірко заплакав:– Ви, тяжкі вороги, Беріть собі дівчину, віддайте пироги! Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви – “Беріть собі дівчину, віддайте пироги!”.
Ой хлопці, пам”ятайте ви, друзі дорогі – Ніколи не міняйте любов на пироги! Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви – Ніколи не міняйте любов на пироги!
Ішов козак по стежці помежи терени І здибав вiн дівчину, що несла пироги. Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви – Надибав вiн дівчину, що несла пироги.
Дико извиняюсь…суть уловила, тока не поняла, что козак с дивчиной сделал?
Сегодня меня обвиняют, что я не хочу доесть эти сырники.
Любив козак дівчину і з сиром пироги.
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви —
Любив козак дівчину і з сиром пироги.
Чи з сиром, чи без сиру, чи з білої муки,
Чи теплі чи холоднi, аби лиш пироги.
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви —
Чи теплі чи холоднi, аби лиш пироги.
Ішов козак по стежці помежи терени
І здибав вiн дівчину, що несла пироги.
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви –
Надибав вiн дівчину, що несла пироги.
– Дівчино ти, голубко, чи знаєш мої сни,
Що я тебе кохаю, і з сиром пироги?
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви –
Що він її кохає, і з сиром пироги.
Дівчина як зачула козацькі мрії-сни –
Відразу запросила на свіжі пироги.
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви –
Відразу запросила на свіжі пироги.
І любо як діждати щасливої пори –
Дівча його цілує, а він їсть пироги!
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви –
Дівча його цілує, а він їсть пироги!
Та десь там із-за лісу взялися вороги –
Козак із переляку сховався в бур’яни.
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви –
Козак із переляку сховався в бур’яни.
А то були мисливці, ніякі вороги –
Взяли собі дівчину і з сиром пироги.
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви –
Взяли собі дівчину і з сиром пироги.
Козак гірко заплакав:– Ви, тяжкі вороги,
Беріть собі дівчину, віддайте пироги!
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви –
“Беріть собі дівчину, віддайте пироги!”.
Ой хлопці, пам”ятайте ви, друзі дорогі –
Ніколи не міняйте любов на пироги!
Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви –
Ніколи не міняйте любов на пироги!
Дико извиняюсь…суть уловила, тока не поняла, что козак с дивчиной сделал?
Только продал врагам за пироги.